На главную Написать письмо Телефон: 044 246-88-30

Инферген

Производитель: PHARMUNION BSV DEVELOPMENT LTD

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказом Міністерства охорони
здоров'я України
від________________№_____________
Сертифікат про державну реєстрацію
№_______________від__________2010 р.

Інструкція про застосуванн
медичного імунобіологічного препарату
Інферген (Infergen®)


Загальна характеристика:
міжнародна непатентована назва: інтерферон альфакон-1 (рекомбінантний консенсусний альфа інтерферон); cINF.

Якісний та кількісний склад:
1 флакон (0,3 мл) містить діючої речовини: 9 мкг інтерферону альфакону-1
1 флакон (0,5 мл) містить діючої речовини: 15 мкг інтерферону альфакону-1;

допоміжні речовини: натрія хлорид, натрія фосфат, вода для ін’єкцій.

Форма випуску.
Розчин для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група
. Інтерферони. Код АТС:  L03AB09.

Фармакодинаміка

Імунобіологічні і біологічні властивості. Інтерферони – це родина природних малих білкових молекул з молекулярною масою від 15,000 до 21,000 дальтон, які виробляються та секретуються клітинами у відповідь на вірусні інфекції або різноманітні синтетичні та біологічні збудники (індуктори). Виділяють два основні класи інтерферонів (І типу та ІІ типу). Інтерферони І типу об’єднують більше 25-ти видів інтерферонів альфа, а також інтерферон бета та інтерферон омега. Хоча всі інтерферони альфа мають подібну біологічну дію, не всі функції є властивими для кожного з інтерферонів альфа, і у багатьох випадках межі активності значно різняться для кожного підтипу інтерферону.

Усі інтерферони І типу мають спільну біологічну дію, що виникає внаслідок зв’язування інтерферону з рецептором клітинної поверхні, що призводить до виробництва декількох стимульованих інтерфероном генних продуктів. Інтерферони І типу індукують плейтропні біологічні реакції, що включають противірусні, антипроліферативні та імуномоделюючі ефекти, регуляцію експресії головного антигену гістосумісності на поверхні клітин (HLA І класу і ІІ класу) та регуляцію експресії цитокінів. Прикладами стимульованих інтерферонами генних продуктів є 2’5’-олігоаденілатсинтетаза (2’5’-ОАС) та ?-2-мікроглобулін.

Противірусні і антипроліферативні ефекти препарату Інферген, а також ефекти активації природних клітин-кілерів (ПК) та індукції генів були порівняні з іншими рекомбінантними інтерферонами альфа шляхом аналізу in vitro (в лабораторних умовах) та виявили подібні межі активності. Інферген продемонстрував як мінімум у 5 разів вищу специфічну активність in vitro, ніж Інтерферон альфа-2а та Інтерферон альфа-2b. Порівняння Інфергена з міжнародним стандартом активності ВОЗ для рекомбінантного інтерферону альфа (83/514) виявило, що специфічна активність препарату Інферген як при аналізі противірусного цитопатичного ефекту in vitro, так і при антипроліферативному аналізі становила 1 х 109 од./мг. Разом з тим, співвідношення між активністю in vitro та клінічною активністю будь-якого з інтерферонів є невідомою.

Фармакокінетика
Фармокінетичні властивості Інфергену не були оцінені у пацієнтів з хронічним гепатитом С. Фармокінетичні профілі вивчались у нормальних здорових волонтерів після підшкірних (п.ш.) ін’єкції Інфергену в дозі 1, 3 чи 9 мкг. Рівні Інфергену в плазмі крові після п.ш. введення будь-якої з доз були занадто низькими для виявлення методом ферментного імуносорбентного аналізу (ELISA) або методом інгібування вірусного цитопатичного ефекту. Разом з тим, аналіз індукованих Інфергеном клітинних продуктів (індукція 2’5’-ОАС та ?-2-мікроглобуліну) після введення цим волонтерам виявив статистично достовірне залежне від доз зростання площі під фармакокінетичною кривою (ПФК) для рівнів 2’5’-ОАС або ?-2-мікроглобуліну, індукованих з часом (p < 0,001 для всіх випадків). Концентрації 2’5’-ОАС були максимальними через 24 години після введення доз, в той час як рівні ?-2-мікроглобуліну в крові досягали максимуму через 24-36 годин після введення доз. Залежні від доз взаємозв’язки, які спостерігались для 2’5’-ОАС та ?-2-мікроглобуліну, були індикаторами біологічної активності після п.ш. введення від 1 до 9 мкг Інфергену.

Показання для застосування
Інферген показаний для лікування хронічного HCV у пацієнтів віком 18 років та старших з компенсованим захворюванням печінки, які мають анти-HCV сироваткові антитіла та/або присутність РНК HCV. Інші причини гепатиту, такі як вірусний гепатит В або автоімунний гепатит, повинні бути виключені до початку терапії Інфергеном. У деяких пацієнтів з хронічним HCV Інферген нормалізує рівень сироваткової АЛТ, знижує сироваткові концентрації РНК HCV до кількостей, що не можуть бути виявлені (< 100 копій/мл) та покращує гістологію печінки.

Спосіб застосування та дози
Рекомендованою дозою Інфергену для лікування хронічного HCV є 15 мкг, яку вводять підшкірною ін’єкцією 3 рази на тиждень або щоденно по одній ін’єкції впродовж 24-х тижнів.
Пацієнти, які перенесли попереднє лікування іншим інтерфероном і не виявили реакцію на нього або перенесли рецидивів після його припинення, можуть пройти наступне лікування шляхом введення 15 мкг Інфергену у вигляді підшкірних ін’єкцій 3 рази на тиждень по одній інєкції впродовж 48-ми тижнів.
Між специфічною активністю інтерферонів існує значна різниця. Медичні працівники повинні бути обізнані, що заміна одного інтерферону на іншій може вимагати корегування доз та/або зміну способу застосування. Пацієнти повинні бути застережені про небезпеку самостійної зміни одного інтерферону на іншій без попередньої консультації з лікарем. Пацієнти повинні також бути проінформовані про заборону зменшення дози Інфергену без попередньої консультації з лікарем.

Зменшення дози
Пацієнти, у яких спостерігаються тяжкі побічні реакції при терапії Інфергеном, повинні тимчасово призупинити лікування. Якщо побічні реакції продовжують бути нестерпними, терапія повинна бути припинена. Після тяжких побічних реакцій може вимагатися зменшення дози до 7,5 мкг. У базовому дослідженні у 11% пацієнтів (26/231), які спочатку отримували 9 мкг Інфергену (0,3 мл), доза була знижена до 7,5 мкг (0,25 мл).
Якщо побічні реакції не зникають при зменшеній дозі, лікар може припинити лікування або ще більше зменшити дозу. Разом з тим, при тривалому лікуванні дозами, нижчими за 7,5 мг, ефективність терапії може знизитися.
Під час наступного 48-тижневого лікування шляхом введення 15 мкг Інфергену до 36% пацієнтів потребували зменшення дози до 3 мкг.

Протипоказання
Інферген протипоказаний пацієнтам з:
- підвищеною чутливістю до інтерферонів альфа або до будь-якого з компонентів, що входить до складу лікарського засобу;
- некомпенсованим захворюванням печінки;
- автоімунним гепатитом.
- Інферген протипоказаний у період вагітності.

Застереження
Терапія Інфергеном повинна проводитись під спостереженням кваліфікованого спеціаліста і може спричинити побічні реакції від помірного до тяжкого ступеня виразності, які вимагають зменшення дози, тимчасового призупинення або припинення подальшої терапії.

Припинення участі в дослідженні внаслідок побічних реакцій мало місце для 7% пацієнтів, які проходили початкове лікування шляхом введення 9 мкг Інфергену (включаючи 4% внаслідок психічних реакцій). Припинення участі в дослідженні внаслідок побічних реакцій мало місце для 5% пацієнтів, які проходили наступне лікування шляхом введення 15 мкг Інфергену впродовж 24-х тижнів і для 11% пацієнтів, які проходили наступне лікування шляхом введення 15 мкг Інфергену впродовж 48-ми тижнів

Побічні дії.

  • Психоневрологічні розлади
    У пацієнтів, які проходять лікування інтерферонами альфа, включаючи Інферген, можуть виникати тяжкі побічні психічні реакції. Можуть мати місце депресія, суїцидальні думки, спроба самогубства та саме самогубство. Інші значні побічні психічні реакції, що можуть спостерігатись, включають психоз, агресивну поведінку, нервозність, тривожність, емоційну лабільність, анормальне мислення, збудженість, апатію та рецидив наркозалежності. Інферген потрібно застосовувати з особливою обережністю до пацієнтів, які мають в анамнезі депресію. Лікарі повинні відстежувати всіх пацієнтів щодо проявів депресії та інших психіатричних симптомів. Перед початком терапії Інфергеном лікар повинен проінформувати пацієнта про можливий розвиток депресії та порадити йому негайно повідомляти про будь-які ознаки або симптоми депресії та або суїцидальні думки. У тяжких випадках терапія повинна бути негайно припинена і розпочате психіатричне втручання.
  • Токсичний вплив на кістковий мозок
    Інтерферони альфа пригнічують функцію кісткового мозку, що може призвести що тяжких цитопеній, включаючи дуже рідкісні випадки апластичної анемії. Рекомендується робити повний аналіз крові перед лікуванням і регулярно – впродовж терапії. Терапія інтерфероном альфа повинна бути припинена, якщо у пацієнта різко падає кількість нейтрофілів (<0.5 ? 109/л) або тромбоцитів (<50 ? 109/л).
  • Серцево-судинні порушення
    Повідомлялось про гіпертензію, тахікардію, сильне серцебиття і тахіаритмії у пацієнтів, яких лікували Інфергеном. Інферген потрібно застосовувати з обережністю до пацієнтів з серцевими захворюваннями. З терапією інтерферонами альфа пов’язані суправентрикулярні аритмії, біль у грудній клітині та інфаркт міокарду.
  • Підвищена чутливість
    У поодиноких випадках після лікування інтерферонами альфа повідомлялось про тяжкі гострі алергічні реакції. У разі виникнення алергічних реакцій (наприклад, кропив’яної лихоманки, ангіоневротичного набряку, бронхостенозу, анафілаксії) терапія Інфергеном повинна бути негайно припинена і розпочате відповідне медичне лікування.
  • Ендокринні порушення
    Інферген потрібно з обережністю застосовувати до пацієнтів з ендокринними захворюваннями. При лікуванні Інфергеном повідомлялось про виникнення або загострення гіпертиреозу або гіпотиреозу. У пацієнтів, яких лікували Інфергеном, спостерігались також гіперглікемія та цукровий діабет. Пацієнти, у яких протягом лікування розвиваються ці стани, що не можуть контролюватися лікарськими засобами, не повинні продовжувати терапію Інфергеном.
  • Автоімунні розлади
    У пацієнтів, які проходили терапію інтерферонами альфа, включаючи Інферген, спостерігалось виникнення або загострення автоімунних розладів (наприклад, автоімунної тромбоцитопенії, ідіопатичної тромбоцитопенічної пурпури, псоріазу, ревматоїідного артриту). Інферген не повинен застосовуватися пацієнтами з автоімунним гепатитом (див. Протипоказання), а пацієнти з іншими імунними розладами повинні приймати його з обережністю.
  • Легеневі порушення
    Терапія інтерферонами альфа, включаючи Інферген, може викликати або загострити пневмонію та інтерстиціальний пневмоніт, що інколи призводять до дихальної недостатності та/або смерті пацієнта. Пацієнти, у яких спостерігаються стійкі або непояснені легеневі інфільтрати чи погіршення легеневої функції, повинні припинити лікування Інфергеном.
  • Коліт
    Геморагічний / ішемічний коліт, що в деяких випадках може призвести до летальних наслідків, спостерігався протягом 12-тижневої терапії інтерфероном альфа та відмічався у пацієнтів, які проходили лікування Інфергеном. Пацієнти, у яких розвиваються ознаки і симптоми коліту, повинні негайно припинити лікування Інфергеном.
  • Панкреатит
    У пацієнтів, які проходили терапію інтерферонами альфа, включаючи Інферген, спостерігався панкреатит, що в деяких випадках може призвести до летальних наслідків. Лікування Інфергеном повинно бути призупинене у пацієнтів з ознаками і симптомами панкреатиту та припинено у пацієнтів з діагнозом панкреатиту.
  • Загострення та декомпенсація захворювань печінки
    У пацієнтів з хронічним гепатитом С, які мають цироз печінки, при лікуванні інтерферонами альфа, включаючи Інферген, існує ризик печінкової декомпенсації. Під час лікування необхідно пильно слідкувати за клінічним станом та функцією печінки пацієнтів і негайно припинити лікування Інфергеном, якщо спостерігаються симптоми печінкової декомпенсації, такі як жовтяниця, асцит, коагулопатія або знижений рівень сироваткового альбуміну (див. Протипоказання).
  • Офтальмологічні порушення
    Терапія Інфергеном або іншими інтерферонами альфа може викликати або загострити зниження або втрату зору, ретинопатію, включаючи макулярний набряк, тромбоз артерії або вени сітківки, ретинальні кровотечі та «ватні» плями на сітківці; неврит і набряк зорового нерву. Усі пацієнти повинні пройти перевірку зору перед початком лікування. Пацієнти з існуючими офтальмологічними порушеннями (наприклад, діабетичною або гіпертензивною ретинопатією) повинні періодично проходити офтальмологічне обстеження під час лікування інтерферонами альфа. Будь-який пацієнт, у якого розвиваються симптоми офтальмологічних порушень, повинен негайно пройти повну перевірку зору. Терапія Інфергеном повинна бути припинена у пацієнтів, у яких спостерігаються нові або загострюються існуючі офтальмологічні порушення.
  • Цереброваскулярні порушення
    У пацієнтів, які проходили терапію інтерферонами альфа, включаючи Інферген, спостерігались ішемічні та геморагічні цереброваскулярні явища. Ці явища виникали у пацієнтів, які мали декілька або не мали жодних факторів ризику інсульту, включаючи пацієнтів, молодших 45 років. Оскільки це спонтанно зареєстровані повідомлення, оцінку частоти зробити неможливо, а також важко встановити причинний зв’язок між терапією інтерферонами альфа та цими явищами. 
  • Токсичний вплив на кістковий мозок
    Інферген потрібно застосовувати з обережністю до пацієнтів з ненормально низькою кількістю клітин периферійної крові або до тих, які приймають препарати, що можуть викликати мієлосупресію. Пацієнти після трансплантації або інші хронічно імуносупресивні пацієнти повинні застосовувати інтерферони альфа з обережністю.
  • Порушення функції нирок
    У пацієнтів, що отримують Інферген, спостерігалось збільшення рівнів креатиніну в сироватці крові та у поодиноких випадках ниркова недостатність. Інферген не досліджувався на пацієнтах з нирковою недостатністю. Пацієнти з порушеною функцією нирок повинні перебувати під пильним спостереженням, до пацієнтів з нирковою недостатністю Інферген повинен застосовуватися з обережністю.
     

Інформація для пацієнтів
Якщо лікар призначає застосування в домашніх умовах, він повинен надати інструкції з належного застосування Інфергену. Пацієнт повинен бути проінструктований щодо належного дозування та способу застосування. Інформація, що міститься в цієї інструкції повинна бути у повному обсязі переглянута з пацієнтом. Пацієнт повинен будти попереджений про найпоширеніші побічні реакції, що виникають при терапії Інфергеном, таки як грипоподібні симптоми, що включають втому, лихоманку, озноб, головний біль, артралгію, міальгію та посилене потовиділення. Для попередження та/або полегшення цих симптомів можна застосовувати ненаркотичні анальгетикі,  а також робити ін’єкції перед сном. Крім того, пацієнти повинні бути детально проінструктовані про важливість процедури належної утилізації та попереджені про небезпеку повторного використання голок, шприців або повторного введення лікарського засобу. Пацієнт повинен утилізувати використані шприци та голки у безпечний для себе та оточуючих спосіб.

Лабораторні дослідження
Лабораторні дослідження рекомендовані всім пацієнтам, які проходять терапію Інфергеном, перед початком лікування, через 2 тижні після початку терапії, після чого періодично під час 24-х або 48-тижневої терапії на розсуд лікаря. Після закінчення терапії Інфергеном будь-які ненормальні результати досліджень повинні періодично перевірятися. Критерії доступу, що були використані для клінічного дослідження Інфергену, можуть вважатися орієнтиром для прийнятних вихідних значень для початку терапії:

Кількість тромбоцитів ^(3) 75 ? 109/л
Концентрація гемоглобіну ^(3) 100 г/л
Абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) ? 1500 ? 106/л
Концентрація креатиніну в сироватці крові < 180 µмоль/л (< 2.0 мг/дл) або кліренс креатиніну > 0.83 мл/сек. (> 50 мл/хв.)
Концентрація сироваткового альбуміну ^(3) 25 г/л
Білірубін в межах норми
Тиреостимулюючий гормон (ТСГ) та тироксин (T4) в межах норми
При застосуванні Інфергену спостерігались нейтропенія, тромбоцитопенія, гіпертригліцеридемія та порушення функції щитовидної залози . Таким чином, ці лабораторні параметри повинні пильно контролюватися.

Вагітність та лактація
Вагітність

Належних і добре контрольованих досліджень на вагітних жінках немає. Інферген не можна застосовувати під час вагітності. Якщо жінка вагітніє або планує завагітніти, приймаючи Інферген, вона повинна бути проінформована про потенційні фактори ризику для плоду. Чоловіки та жінки, які проходять лікування Інфергеном, повинні отримати поради щодо використання ефективної контрацепції.

Лактація
Невідомо, чи Інферген екскретується в грудному молоці. Оскільки багато лікарських препаратів екскретуються в грудному молоці, Інферген потрібно застосовувати з обережністю до жінки, що годує груддю. Вплив Інфергену на новонародженого, який ковтає його разом з рудним молоком, не був оцінений.
Вплив на здатність керувати автомобілем та роботу з машинами і механізмами

Вивчення ефектів на здатність керувати автомобілем та користуватись механізмами не проводилось.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами


Формально досліджень лікарської взаємодії з Інфергеном не проводилось. Інферген потрібно з обережністю застосовувати до пацієнтів, які приймають препарати, що можуть викликати мієлосупресію, або з препаратами, які метаболізуються за участю цитохрому P-450. Пацієнти, які приймають ліки, що метаболізуються цим шляхом, повинні перебувати під пильним спостереженням щодо змін в терапевтичних та/або токсичних рівнях супутніх препаратів.

Умови та термін зберігання
Зберігати в холодильнику при температурі від 2 до 8°С.
Не заморожувати та струшувати. Зберігати в захищеному від світла місці. Зберігати в недоступному для дітей місці.  

Термін придатності
2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. 

Умови відпуску
За рецептом.

Упаковка
Розчин для ін’єкцій по 9 мкг/0,3 мл у флаконах № 6 у пластиковому чарунковому блістері. По 1 блістеру разом з інструкцією про застосування вкладають в картонну коробку.
Розчин для ін’єкцій по 15 мкг/0,5 мл у флаконах № 6 у пластиковому чарунковому блістері. По 1 блістеру разом з інструкцією про застосування вкладають в картонну коробку.

У випадку побічної дії (ускладнення) після застосування МІБП необхідно направити термінове повідомлення до:
Департаменту організації санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України, м. Київ, вул. Грушевського, 7, тел: (044) 253-52-03;
Державного департаменту регуляторної політики у сфері обігу лікарських засобів та продукції в системі охорони здоров’я МОЗ України, 03115, м. Київ, пр. Перемоги,120 тел./факс (044) 424-74-00; 424-72-60;
ДП “Центр імунобіологічних препаратів”, 03038, м. Київ, вул. М.Амосова, 5; тел.(044) 275-24-66 та підприємства-виробника.

Pharmunion BSV development © 2012. Все права защищены.Веб студия Zestvisual